8 липня у Варшаві зібралось 50 експертів з державного та приватного секторів України, а також міжнародних експертів. Учасники заходу, організованого Центром фінансової цілісності у співпраці з Центром фінансів та безпеки (CFS) при RUSI, працювали в межах трьох практичних сесій, присвячених нормативно-правовій базі у сфері віртуальних активів, оцінці ризиків і незаконної діяльності, а також міжнародному досвіду й рекомендаціям. 

Обговорювали поточний стан регулювання віртуальних активів, зокрема законопроєкт №10225-Д, який поєднує попередні законодавчі ініціативи та його вплив на VASPs, регуляторів, фінансові установи й правоохоронні органи. Особливу увагу приділили гармонізації українського законодавства з європейським (зокрема регламентом MiCA) і стандартами FATF, а також розподілу повноважень між регуляторами.

Розуміння ризиків допомагає запобігти використанню віртуальних активів для відмивання грошей, фінансування тероризму та інших протиправних дій. Ризики, пов’язані з віртуальними активами в Україні, можна поділити на дві категорії: загальні, властиві багатьом країнам, та специфічні, притаманні саме Україні.

1. Загальні ризики. До них належать проблеми, пов’язані з прийняттям, передачею та зберіганням віртуальних активів, зокрема непрозорість джерел коштів, складність відстеження транзакцій та ризик втрати контролю над активами.
2. Специфічні ризики. Вони пов’язані з діяльністю OTC-сервісів, які дозволяють обходити обмеження на виведення валюти за кордон, сприяють  ухиленню від санкцій і фінансуванню військових потреб Росії. Крім того, Україна слугує транзитним центром для криптовалютних потоків, що використовуються у політичних операціях та гібридній війні. Значну загрозу становлять також схеми «дропів», які завдають суттєвих збитків державному бюджету. Для ефективного подолання цих викликів необхідне посилення державного контролю та активна співпраця з приватним сектором.

Окрема частина була присвячена міжнародному досвіду. Експерти з Литви, Франції, Великої Британії поділилися практиками регулювання, розвитку блокчейн-аналітики в банках, а також підкреслили важливість балансу між недостатнім і надмірним регулюванням, відкритого діалогу з галуззю та міждержавної співпраці.

Учасники зустрічі виробили низку рекомендацій для вдосконалення політики у сфері віртуальних активів та протидії фінансовим злочинам, вони охоплюють чотири напрями. 

• Сфера регулювання: запропоновано зосередитися спочатку на окремих типах активів, інтегрувати кібербезпеку в політику щодо віртуальних активів та забезпечити чіткі правила для дотримання вимог.
• Нагляд та правозастосування:  використовувати наявні аналітичні інструменти, розширити контроль на неліцензовані криптоплатформи та підвищити інституційну спроможність.
• Розвиток  знань: перевіряти якість даних, стимулювати обмін досвідом між секторами та розробляти ефективні ризик-орієнтовані підходи. 
• Ефективна співпраця: для посилення державно-приватної взаємодії рекомендовано чітко визначити ключових стейкхолдерів, усунути прогалини в обміні інформацією та вибудовувати спільні механізми управління ризиками.

Сфера віртуальних активів стрімко розвивається, тому питання ефективного, збалансованого регулювання стає особливо актуальним. Державно-приватне партнерство є ключовим інструментом для впровадження нових підходів у цій сфері — завдяки об’єднанню зусиль, обміну досвідом і зміцненню довіри між державними інституціями, бізнесом та експертною спільнотою.