ЗАХОДИ

Казино та оператори азартних ігор: ефективне впровадження стандартів
ПВК/ФТ

У межах програми UCIF 5 грудня відбувся тренінг для представників офлайн- та онлайн-казино, присвячений дотриманню регуляторних вимог у сфері запобігання відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

Про проєкт UCIF

Програма розвитку потенціалу України у сфері боротьби з незаконними фінансовими операціями (UCIF) спрямована на створення підґрунтя для довгострокової системної реформи фінансової екосистеми України. Проєкт об’єднує державні інституції, регуляторів, правоохоронні органи, фінансові установи та міжнародних партнерів задля зменшення масштабів тіньової економіки, підвищення прозорості фінансового сектору та протидії відмиванню коштів. Його реалізує DAI Global за підтримки Міністерства закордонних справ, Співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO). 

 

Цей тренінг було організовано Центром фінансової цілісності спільно з Центром фінансів та безпеки (CFS) при RUSI. Модераторкою заходу стала Олівія Елісон – експертка з комплаєнсу та санкцій, асоційована дослідниця RUSI, членкиня Консультативної ради Центру фінансової цілісності та колишня партнерка KPMG.

Чому оператори азартних ігор відносяться до високоризикових секторів у сфері відмивання коштів?

Оператори азартних ігор належать до високоризикових секторів через специфіку діяльності та способи проведення транзакцій. Гравці можуть використовувати анонімні методи оплати, включно з кредитними та дебетовими картками, передплаченими картками, криптовалютами та іншими віртуальними активами, щоб поповнювати рахунки. Така анонімність дозволяє приховувати кошти від контролюючих органів, а також здійснювати домовлені програші та виграші як спосіб переказу грошей між гравцями.

Особливості онлайн-гемблінгу та фактори ризику

Онлайн-гемблінг має ряд специфічних особливостей, які ускладнюють виявлення підозрілої активності. Платформи обробляють велику кількість депозитів, виведень і внутрішніх переказів практично миттєво, що дозволяє зловмисникам «маскувати» незаконні операції серед звичайної ігрової активності. 

 

Порівняно з фізичними казино, онлайн-платформи в деяких юрисдикціях контролюються слабше і мають менш ефективні механізми протидії відмиванню коштів. Крім того, кошти можуть легко переміщуватися між країнами, особливо якщо оператор базується в юрисдикції з м’якими або непослідовними правилами, що дозволяє зловмисникам маскувати походження коштів через різні регуляторні системи.

Червоні прапорці у діяльності клієнтів

Підвищену увагу оператора привертають певні ознаки поведінки гравців. Чим більш ризиковим є клієнт, тим ретельнішою має бути перевірка. Підозру викликають клієнти які намагаються відкрити кілька рахунків із певними змінами особистих даних, великі депозити на нові акаунти або численні поповнення протягом короткого часу, використання кількох карток чи анонімних методів оплати, активність з різних IP-адрес та країн, а також мінімальна ігрова активність при значних внесках.

Тренди у відмиванні коштів

Сучасні технології значно ускладнюють контроль у гральному секторі. Зокрема, зростання онлайн-гемблінгу з кроскордонними операціями створює можливості для шахрайства, адже зловмисники можуть використовувати регуляторні відмінності між країнами, різні стандарти протидії відмиванню коштів та слабкий нагляд у деяких юрисдикціях.

 

Особливою проблемою стає використання синтетичних ідентичностей, коли шахраї створюють повністю або частково вигадані акаунти, комбінуючи справжні та фальшиві дані. Такі акаунти практично неможливо виявити традиційними системами контролю. Фальшиві акаунти можуть використовуватися для відкриття банківських та платіжних рахунків, отримання кредитів або здійснення інших незаконних фінансових операцій. Синтетичні ідентичності стають все реалістичнішими завдяки технологіям, таким як штучний інтелект і технології deepfake, що створюють ще більші труднощі для виявлення шахрайства.

Чому виникають проблеми у протидії відмиванню коштів

 

Часто проблеми у сфері ПВК/ФТ виникають не через системні недоліки, а через помилки персоналу та відсутність належного нагляду. Нерегулярне проведення перевірок CDD (Customer Due Diligence), недостатньо детальні процедури, надмірна дискреція співробітників, незбереження доказів проведених перевірок та ігнорування підозрілих випадків є прикладами таких недоліків. Для ефективного контролю необхідні чіткі, стандартизовані процедури, регулярні аудити та суворе дотримання встановлених порогів і правил, щоб мінімізувати можливість шахрайства та відмивання коштів.